До КК внесуть зміни щодо звільнення за рішенням суду від подальшого відбуття покарання засуджених, які не відбули його через збройну агресію і тимчасову окупацію

Як пропонує Мінюст, до відбутого строку покарання суд буде зараховувати строк з дня, коли виконання покарання було унеможливлене внаслідок збройної агресії, тимчасової окупації.

Кабмін в особі Міністерства юстиції зареєстрував 7 серпня у Верховній Раді законопроект 9579 про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо забезпечення кримінальних проваджень, здійснення яких унеможливлено внаслідок збройної агресії рф проти України, тимчасової окупації рф окремих територій України.

Зокрема, проектом Закону пропонується положення розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кримінального кодексу України доповнити новим пунктом 23, відповідно до якого засуджені особи, які не відбули в установленому законом порядку призначене вироком суду покарання внаслідок збройної агресії проти України, тимчасової окупації окремих територій України, за рішенням суду звільняються від подальшого відбуття цього покарання, крім осіб, засуджених до довічного позбавлення волі або за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109–114-2, катування, передбаченого ч. 3 статті 127, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437–439 та ч. 1 статті 442 цього Кодексу, якщо з дня набрання законної сили таким обвинувальним вироком закінчилися строки, визначені статтею 80, ч. 3 статті 106 цього Кодексу.

Обвинувальні вироки, строки давності виконання яких не закінчилися, а також стосовно осіб, засуджених до довічного позбавлення волі або за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109–114-2, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437–439 та частиною першою статті 442 цього Кодексу, переглядаються судом в частині визначення відбутого строку покарання.

Як пропонує Мінюст, до відбутого строку покарання суд буде зараховувати строк, відбутий в установленому законом порядку та строк з дня, коли виконання в установленому законом порядку унеможливлене внаслідок збройної агресії проти України, тимчасової окупації окремих територій України, до дня повернення особи на територію, підконтрольну Уряду України.

До відбутого строку покарання не зараховується строк, під час якого особа ухилялася від відбування покарання.

Положення цього пункту не застосовуються у разі передачі осіб для відбування покарання в порядку, передбаченому цим Кодексом або міжнародним договором України.

Нагадаємо, що йдеться про наступні строки. Відповідно до ст. 80 КК особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:

1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі;

3) п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;

4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;

5) п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.

Щодо осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у віці до 18 років, встановлюються такі строки виконання обвинувального вироку:

1) два роки - у разі засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання за кримінальний проступок;

2) п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;

3) сім років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкий злочин;

4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.