Шановні колеги! Дорогі співвітчизники! Друзі!
Ось уже п’ять місяців як не лише ми, УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД, а й все міжнародне співтовариство звертаємось з молитвами до Господа, щоб допоміг Україні зберегти мир, спокій, незалежність, територіальну цілісність, щоб дав нам сили збудувати правову державу, щоб допоміг зберігати мудрість та виваженість у всіх наших діях, словах та вчинках!
Сьогодні як ніколи важливо кожному з нас, українців, незалежно від того, якою мовою ми розмовляємо, у якому регіоні нашої держави проживаємо зробити усе можливе для збереження миру та територіальної цілісності нашої України.
Громадською спільнотою небайдужих людей створено сайт http://ukraina-razom.org.ua/ на якому оголошено про вищезазначену акцію «Єднання заради миру». Необхідно 3 000 000 людей, щоб створити живий ЛАНЦЮГ ЄДНАННЯ. На цьому сайті є карта з позначенням автомобільної дороги, по які й буде проходити акція єднання. Попередньо очікується, що акція відбудеться 6 квітня, коли збереться достатня кількість людей.
Шановні колеги! Пропоную усім нам, працівникам судів, разом взяти участь у ЄДНАННІ ЗАРАДИ МИРУ у нашій Україні. Давайте візьмемо з собою повітряні кульки жовтих та голубих кольорів, прикріпимо до них написи, зі словами, що «УКРАЇНА ЄДИНА», «МИ – ОДНА РОДИНА», «СХІД і ЗАХІД РАЗОМ», «ПРАЦІВНИКИ СУДІВ ЗА МИР» та інші…
Це НАША КРАЇНА, це наша ЗЕМЛЯ, це наше МАЙБУТНЄ і ми не можемо дозволити собі бути байдужими. Бо через п’ять, десять, двадцять років, наші діти та внуки запитають нас: «Мамо, тату, а як ви відстоювали мир та незалежність нашої України???»
Вчора прочитала вірш невідомого автора, ділюся з вами цими рядками
Немає «москалів» між нас, нема «бандерів»,
А є – знедолений вкраїнський люд.
І є сім'я - «міжгірських» ненажерів, захочуть – милують,
А схочуть – то й уб’ють.
Брати зі Сходу, плачем разом з вами,
коли в копальнях ваші діти мруть.
І серце розривається у мами, в моєї мами, як на шахтах дзвони б'ють.
А батько твій не може самокрутку від трепету в руках одразу запалить.
А мій в той час сльозу ховає хутко …
Біда не в нас, та в нас також болить…
З Донецька ти, а я живу у Львові, приїдь у гості, хлібом поділюсь.
Не страшно, що різниця є у слові, я іншого, мій братику, боюсь…
Боюся тих, хто ділить нас з тобою, а сам в той час витесує гроби.
Боюся тих, хто кличе нас до бою, мовляв, хай чубляться «презренные рабы».
У мене на столі лиш картоплина, а ти, хто-зна, чи й вчора їв …
Я вже не хочу, щоб моя родина, й твоя також, кормила упирів!
Немає «москалів» між нас, нема «бандерів»,
Є ЛЮДИ! Є Вкраїна! ТИ і Я!
І купка є «міжгірських» людожерів, то не вони…
А ми – одна Сім’я !
Автор невідомий
З надією на підтримку в ім’я збереження миру
Керівник апарату апеляційного суду
Волинської області Оксана Підгайна
20.03.2014
_03_03.png)
